Мова – це історія та маркер ідентичності свого народу, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції етносу. Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. Вона не просто засіб спілкування, а історія народу, його світогляд. Вона є найсильнішим інструментом збереження і розвитку нашого матеріального й духовного спадку

    За різними даними, сьогодні у світі налічують від 5 до 8 тисяч мов та понад 40 тисяч різних розмовних діалектів. Кожна мова цікава та унікальна. Варта того, щоб її знали та нею послуговувались!

          21 лютого представники всіх націй та народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято було започатковано у листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі.

          В Україні Міжнародний день рідної мови відзначають з 2002 року. Президент України підписав відповідне розпорядження з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України. Окрім цього 2018-2027 рр. оголошено в Україні Десятиріччям української мови.

          Людина, яка цінує рідну мову, розмовляє нею та вдосконалює її – має міцний фундамент власної особистості, сповнена поваги, любові та відчуття власної гідності. Саме національна мовна ідентичність кожного з нас формує національний менталітет, зберігає та збагачує його культурні здобутки.

           Наша рідна українська мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Це мова великого народу, великої культури, багатовікової історії. Століттями гнана і переслідувана звучала вона у піснях і думах, казках і легендах, гострилася і сяяла в невмирущих творах українських письменників.

Слова росли із ґрунту, мов жита.

Добірним зерном колосилась мова.

Вона як хліб. Вона мені свята.

І кров’ю предків тяжко пурпурова.

Ліна Костенко

           Шануйте і любіть рідну українську мову, бережіть її в усій чудовій красі і для себе, і для наступних поколінь. Адже мова – це не тільки засіб спілкування. Це код нашої нації. Символ протистояння окупантам не одну сотню років. Гарант державності, незламності, сили духу та гідності українського народу. Знати, берегти і примножувати рідну мову – це обов’язок кожної людини. Народ, який не усвідомлює значення рідної мови, її ролі в розвитку особистості, не плекає її, не може розраховувати на гідне місце в суцвітті народів.

Вивчайте, люди, рідну мову, дітей, онуків нею вчіть.

Її, як пісню колискову, як матір в серці бережіть.

Любіть цю мову, як кохану, в похмурі і щасливі дні.

Любіть її, як Богом дану лиш українцям на Землі.

За милозвучність барвінкову, за присмак сміху й полину

Плекайте, люди, рідну мову, любіть, як сонце, як весну.

Як хліб, як Землю, як Свободу, любіть, як горду нашу Суть.

Безсмертя й велич свого роду нащадки в мові збережуть.

Моліться ж мовою своєю, хай біль і радість в тих словах

До Бога линуть над Землею і освятять стражденний шлях.

Встає зоря в імлі ранкова, над Україною встає…

Любіть же, люди, свою мову, нас світ по мові пізнає.

Людмила Ларіонова.

Цікаво та креативно провела захід до Дня рідної мови вчителька Олена Патлай.